В день, коли вода із річки Сіверки прорвала дамбу та наповнила канал, котрий проходить через долину річки Сіверки в селі Юрівка, сільський голова Дмитро Шульган опустився на землю та приїхав до людей аби подивится як “реве та стогне” вода у вщерть заповненому каналі. Зрозуміло, що канал проходить в самому найнижчому місці долини, тому під час весняних паводків наповнюється водою, котра пізніше висихає, бо місцева спілка рибалок разом із одним із співзасновників у лиці сільського голови вирішила самовільно перекрити протік води через канал.
Звичайно, що мотиви у рибалок благі: побільше свіжої води у ставку аби риба гуляла та клювала. Але, на жаль, перенесення русла річки Сіверка під ліс не вирішує проблему наповненості ставка. Справа в тому, що русло під лісом знаходиться вище рівня каналу на 1,5 метра і вода все рівно дренує в сторону каналу. Науковці із Інституту меліорації радять перенести основне русло саме в канал, як найглибшу точку долини, і це підніме рівень наповненості водою ставка, бо вода не буде дренувати в землю.
“Рибаки ж мене обирали на посаду голову, голосували за мою кандидатуру” – ділився на зустрічі із членами громади, котрі проживають у зоні можливого підтоплення. “Я їм обіцяв засипати канал, тому вони мене зараз не поймуть, якщо я піду вам на уступки. Скажуть, що я з вами домовився…” Ось такі байки розказує голова членам громади, які через його оборудки можуть постраждати матеріально та навіть фізично.
На жаль, але Шульган зрадив навіть людей, котрі за нього голосували. Зрадив саме тих рибаків, котрі опікуються тим, аби озеро було чистим та в ньому водилася рибка. Чисте озеро і рибка – це благо для розвитку нашої громади. Але Шульган перетворив такі прості життєві потреби наших людей в об’єкт маніпулювання та торгу. Насправді елементом торгу виявилася майже 4 гектари території каналу, котру він роздав своїми рішеннями на 37-ій позачерговій сесії, що відбулася 5 травня 2018 року.
Одним із бенефіціарів рішення №37-59, котрим надається дозвіл на розробку проекту землеустрою на 0,15 га під ОСГ в селі Юрівка, являється дехто Вдовиченко Станіслав Йосипович. Це якраз по земельній ділянці, котра знаходиться на місці водовідвідного каналу, котрий рятує жителів села Юрівка від підтоплення.
Хто ж такий цей громадянин України, котрому наш пан Шульган разом із депутатами вирішили надати 0,15 гектарів дорогої юрівської землі (ринкова вартість – 30 тисяч доларів США)? Що він зробив для нашої громади? За які заслуги цей пан зможе вирощувати огірочки та капусточку на засипаному відходами каналі?
Разом із активістами ГО “Стоп корупції” нам вдалося встановити, що Вдовиченко Станіслав Йосипович являється батьком Киреєвої Вікторії Станіславівни, про що свідчить її декларація за 2016 рік. В 2017 році батько вже не внесений до декларації, мабуть, просто у пані Киреєвої покращилися житлові умови, що дало можливість почати жити окремо від батька.
Всі декларації легко перевіряються на публічному порталі НАЗК. А “Стопкор” якраз зараз займається створенням сюжету на цю тему!
А хто ж така ця загадкова пані Киреєва? Вікторія Станіславівна у нас очолює… Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації! Так, це саме той департамент, котрий погоджував проект “Екологічного поліпшення русла р. Сіверка”, під котрий наша сільська рада має із обласного бюджету отримати більше 10,5 мільйонів гривень. До речі, директор департаменту екології та природних ресурсів Киреєва Вікторія Станіславівна прийняла участь в засіданні постійно діючої комісії з питань використання та охорони лісів, водоймищ (річок, ставків, озер), родовищ корисних копалин, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів у Київській області, на котрій було підняте питання по Юрівському каналу, але вона вперто повторювала, що “департамент не має змоги відкликати своє погодження цього проекту, що це потрібно робити в судовому порядку”. Мабуть щось знала ця пані директор.
Саме ці гривні в сумі 10,5 мільйонів і мали би бути освоєні на засипку каналу. “Самі будуть засипати ті, хто отримав тут ділянки…” – золоті слова Шульгана, котрі він сказав нашим членам громади на недавній зустрічі. Тобто ціна оборудки для пана Шульгана стає ще більшою: 4 гектари землі плюс 10,5 мільйонів бюджетних гривень для освоєння. До речі, саме пані Киреєва і погоджує бюджетні кошти по проектам екологічного поліпшення рік області.
Схема проста: гроші відмити через якусь кишенькову фірмочку, як у випадку із КП “Віта”, а землі на каналі самі набувачі за свій рахунок засиплять різними відходами. А те, що від засипаного каналу, будуть страждати всі жителі села Юрівка, що проживають в долині, це ніхто не хвилює… Не хвилює і нових набувачів, що їхні капусточка та огірочки при першій добрій зливі змиє в річку Сіверка.
Тепер стає зрозумілим за які такі заслуги пан Вдовиченко отримав рішення на виділення землі. Шульган, Пекарський, Місячний, Ворушев зараз активно працюють за схемами, котрі ще сам Петро Вячеславович Пекарський разом із Івановим розробив. Схеми, завдяки котрим наші села втратили більше 30 мільйонів доларів прибутку, котрі пішли в кишені трутнів та нероб замість того, аби розвивати наше село та громаду. Все це відбулося під бурхливий “одобрямс” наших місцевих жителів, котрим також перепадали об’їдки із панського столу, котрі зараз так само р’яно захищають наших земельних мародерів, котрі розкрадають ті крихти земельних ресурсів, котрі залишилися.
По неперевіреній інформації, на сесії 2-го серпня ці перевертні тишком-нишком будуть намагатися виділити для своїх потреб фасадні ділянки на Одеській трасі. Замість того, аби вивести все в комунальну власність та здати в оренду для того, аби громада отримувала кошти, мародери хочуть просто забрати у наших дітей те, що може служити їм правдою та вірою багато років. Ще ходять слухи, що деякі члени цієї “молодої” команди, котра розграбувала село, активно збирають інформацію та шукають підтримку для дерибану лісового фонду у кількості 88 гектарів, що поміж Вітою та Юрівкою.
