В якості ілюстрації додаю копію повідомлення, котре надіслав Шульган Юрій, котрий очевидно може бути батьком нашого голови. Ми бачимо на лице ментальність людини, котра можливо має безпосереднє відношення до голови нашої сільради Шульгана Дмитра Юрійовича.
Ця пісня про гектари може бути вічною, поки ми, члени громади, котрі турбуються про її розвиток, не сядемо разом за круглий стіл та не виробимо спільного бачення щодо розвитку наших населених пунктів.
Я не впевнений, що у випадки заміни Шульгана на іншого кандидата, на його місце не прийде ще гірший покидьок, завданням якого буде подальший грабіж майна громади.
Новий генплан ще раз доводить те, що основна його мета – це не безумовно не розвиток, а саме дерибан нових ділянок землі (за рахунок земель лісового фонду), а також фіксація награбованого попередниками земельного фонду шляхом переведення значних масивів землі із сільськогосподарського використання (ОСГ) в землі під індивідуальну та багатоквартирну забудову. Відомо, що сотка землі ОСГ коштує від 0,5 до 1 тисячі доларів США, а вже переведена під забудову має вартість у 2-3 тисячі. Серед тих власників земель є дуже багато людей, котрі мають відношення до представників попередньої та теперішньої влади.
З одного боку, це ніби й непогана ідея (використання практично непридатних для ведення особистого селянського господарства для індивідуальної забудови), але що це дасть для розвитку нашої громади? Практично нічого, бо сотні пустих ділянок розкидані по всій території нашого села і не використовуються за призначенням. Освоєння цих ділянок потребують великої кількості інвестицій та стратегічного планування сталого розвитку населеного пункту.
Тим паче, що у зв’язку із прийняттям нового генплану у тому виді, що представив його голова з Пекарським, однозначно приведе до втрати ціни на привабливі ділянки в нашому селі, бо мало хто захоче жити тут без лісів та із багатоповерхівками під боком, без шкіл та дитсадків, без можливості для розвитку власної справи, без отримання якісних медичних послуг та забезпечення безпеки.
Пекарський каже: “Леса надо роздавать. Мне уже нечего роздавать “атошникам”. У меня их уже 75 человек! Им же тоже надо где-то землю давать”! Тоді виникає питання, а чому 15 гектарів землі військової частини роздали не “атошникам”, а своїм дружкам та іншим підставним особам? І після цього пан Юрій Шульган тільки кліпає очима, буцім-то нічого не знав про ці оборудки свого сина…
Що можна зробити?
Зрозуміло, що у безкоштовній передачі земель у приватну власність в даному виді є корупційна складова, так званий графічний план, котрий додається до заяви. На ньому має бути точно вказано де заявник хоче отримати землю. Хто в нашому селі володіє цією інформацією? Правильно: працівники апарату сільради та декотрі депутати. Навіть, якщо ви і знаєте, що там є вільна земля, голова та члени земельної комісії знайдуть тисячу причин для того, аби відмовити вам у задоволенні ваших прав.
План дій в такому випадку може бути наступний:
- Провести інвентаризацію всіх земель громади.
- До закінчення інвентаризації встановити мораторій на надання дозволів на розробку проектів землеустрою.
- Оформити всі земельні ділянки, котрі потрібні для суспільних потреб, в комунальну власність із чітким їх призначенням.
- Виділити ділянки для розвитку підприємництва, перевести їх в комунальну власність та оголосити аукціон на право оренди. Первинний договір на 5 років. Якщо орендар не почав підприємницької діяльності на орендованій землі, то громада має право не продовжувати оренду.
- Земельні ділянки під забудову видаються виключно робітникам соціальної сфери (медицина, освіта, культура, безпека) без права перепродажі на найближчі 25 років.
- Земельні ділянки видаються безкоштовно також підприємцям, котрі платять податки на території громади. Заплатив за три роки 500 000 гривень в бюджет громади, отримай 10 соток землі.
- Земельні ділянки для індивідуального будівництва, котрі є вільними, виставляються на аукціон та продаються по ринковій ціні.
- Всі земельні питання ведуться прозоро, вся інформація викладена відкрито на сайті громади, кожен член громади має право знати як розпорядилися майном громади.
- Збільшити податок на ділянки, котрі не забудовані та/або не обробляються згідно їх призначення. Власники побудованих домоволодінь платять значно нижчий податок на землю. Даний податок йде на будівництво доріг, вуличного освітлення тощо.
Звісно, що всі вищеназвані кроки потребують ретельного опрацювання та знайдення рішень, котрі будуть працювати на благо розвитку громади та не стануть знову комусь корупційною годівничкою.
Чи можемо ми зробити це село красивим та безпечним? Чи зможемо ми залишити після себе це село зеленим та комфортним? Зможемо, якщо разом будемо не боятися мріяти та кожного дня робити щось для розвитку нашого села.
