Статтi

Про жабу в окропі

Байка Олів'є Клерка про «Жабу в окропі» ґрунтується на реальному фізичному експерименті: «Якщо швидкість нагріву температури води не перевищує 0,02 ºC в хвилину, жаба продовжує сидіти в каструлі і вмирає в кінці варіння. При більшій швидкості вона вистрибує і залишається в живих».

Жаба в окропі
211

Як пояснює Олів’є Клерк, якщо покласти жабу в каструлю з водою і нагрівати її поступово, вона буде поступово підвищувати температуру свого тіла. Коли вода почне закипати, жаба більше не зможе контролювати температуру свого тіла і спробує вистрибнути. На жаль, жаба вже розтратила всі свої сили і їй не вистачає фінального імпульсу, щоб вистрибнути з каструлі. Жаба помирає в окропі, не зробивши нічого, щоб врятуватися і залишитися живою.

Жаба в окропі розтратила всі свої сили, намагаючись пристосуватися до обставин і в критичний момент не змогла вистрибнути з каструлі, щоб врятуватися, тому що було вже пізно.

Всі 25 років незалежності громада нашого села вела себе саме по принципу “жаби в окропі”. Багато жителів нашої громади звикли жити по принципу: “мовчиш-отримуєш ділянку-продаєш-проїдаєш-мовчиш”. Звикли чекати своїх “0,02 ºC в хвилину”, боялися вистрибнути із окропу, бо інакше дадуть по лапкам. Всі сподіваються, що зможуть дочекатися до кращого майбутнього, але не розуміють, що влада потихоньку підвищує “градус” та не робить нічого аби ми могли використати імпульс та вистрибнути із кастрюлі з окропом.

В нашому селі проживають дуже багато державних чиновників, народних депутатів, представників центральних органів влади. Вони кожен день їздять по дорогам нашого села, вони бачать ці “пошарпані” паркани, облущені халупи вздовж центральних сіл і просто закривають на це очі. Дехто із них каже, що “нам до Європи ще далеко”.

І ось хочеться задати їм питання: а що ви конкретно зробили аби наше село стало красивим, безпечним, з хорошими дорогами? Чи ви не хотіли б аби ваші діти та внуки гордилися селом, де вони виросли? Розумію, що жити в режимі “високий паркан – розкішний лімузин – робочий кабінет в столиці” набагато простіше. Але, якщо ви не можете допомогти навести лад в місці, де ви живете, то як ви можете зробити щось в масштабах цілої країни?

Думаю, що всі громадяни нашої держави є заручниками каструлі із окропом.

Ми, активісти ГО “СІВЕРКА”, більше не хочемо бути жабами в окропі! Ми два місяці назад вистрибнули із окропу і бачимо, що ми можемо самостійно вирішувати нагальні потреби громади. Завдяки нашому прикладу до нас примкнуло дуже багато небайдужих людей громади. Людей, котрі прагнуть змін, прагнуть рухати зміни, прагнуть жити як справжні господарі в своєму селі.

Наразі першочерговим нашим завданням є приведення в людський вигляд центральних доріг наших сіл. Починаємо із Звенигородської (бувша Карла Маркса). Встановили 10 урн, сміття на узбіччях НЕ стало (контроль кожного ранку). Дальше беремося за ремонт огорож та приведення все до цивілізованого виду. В кінці травня висадимо алейні швидкоростучі дерева (павловнія).

До цього часу розробимо та узгодимо із членами громади план благоустрою центральної дороги. На цьому тижні презентуємо розроблений нами дизайн вуличних вказівників та будинкових знаків. Розробимо план їхнього розташування, підготуємо списки вулиць, кошторис та зобов’яжемо владу виділити на це кошти в найкоротші терміни.

Ми вимушені швидко підняти градус в суспільстві задля того, аби всі жаби мали змогу вистрибнути із окропу та почати змінювати своє життя.

Ми віримо в те, що робимо! Віримо, що крок за кроком наше село стане як лялька! І всі будуть із гордістю носити титул члена громади сіл Віта-Поштова та Юрівка!

Гайдамака Любомир

Залишити відповідь