Новини

Чи бути комунальному транспорту у Києво-Святошинському районі?

13.4K

Підтримайте ініціативу обласного депутата Наталі Музиченко!

В статті є посилання на петицію, котру може кожен підписати.

Зробіть перший крок!

Депутат Київської облради Наталія Музиченко: Необхідно прибрати “чорні схеми” у системі перевезень в Києво-Святошинському районі

“Моя Київщина” поспілкувалася з депутатом Київської облради від “Свободи” Наталією Музиченко, яка стала ініціатором петиції щодо створення комунального підприємства пасажирських перевезень у Києво-Святошинському районі. Під час розмови ми спробували розібратися, які варіанти розв’язання проблеми транспортного колапсу існують у найбагатшому районі Київщини

– Для Вас це перше скликання у якості депутата обласної ради. Що Вас спонукало іти в обласну раду?

– Стан держави і бажання щось змінити. Я вважаю, що все ж, я можу зробити свій внесок для цього.

– По суті, депутатство – щось на кшталт волонтерської діяльності, адже ви не отримуєте заробітної плати…

– По суті – так. Все відбувається на ентузіазмі. Ця робота забирає, якщо не половину, то добру третину мого часу. Вона включає в себе допомогу людям, роботу в комісії соціально-економічного розвитку. Я – заступник голови комісії, тому уважно вивчаю документи, слідкую за тим, що виноситься на розгляд комісії. Це займає дуже багато часу.

– Як Ви оцінюєте роботу обласної ради?

– На мою думку, рада працює нормально. Але проблема полягає в тому, що наша робота зводиться нанівець через те, що наші рішення не виконуються адміністрацією. Ви знаєте, який стан виконання програм за минулий рік, знаєте, що залишок бюджету складає майже п’ять мільярдів гривень. Фактично – це ненадані людям послуги, за їхні ж податки. Це кілька десятків програм. Виконано лише кілька програм, і то вони стосуються захищених статей бюджету. Решта – щодо інвестування, розвитку, соціального захисту –не виконуються. Я не розумію таку позицію адміністрації.

– А от стосовно цих п’яти мільярдів. Зараз набула розголосу ідея голови облради роздати їх пенсіонерам…

– Це їхні гроші.

– Але взагалі це правильно?

– Якщо з людської точки зору дивитися, то це справедливо…

– Але ж є інші категорії населення, які теж потребують допомоги. Це і учасники АТО, люди з інвалідністю… Чому саме пенсіонерам?

– Тут я абсолютно з вами погоджуюся,тому фракція “Свобода” в обласній раді у своїй заяві розширила список такими категоріями населення, що потреб допомоги, як :

-онкохворі;

-люди, що перенесли інфаркт,чи інсульт;

-учасники московсько-української війни;

-ветерани УПА.

– Тобто, Ви цю ідею підтримуєте?

– Так. Я її підтримую. Це кошти громади, і вони повинні належати громаді. Якщо держава не надала їх у вигляді послуг, то, напевно, таким чином їх повернути – було б добре і справедливо!

– Наскільки я знаю, Ви опікуєтесь питаннями транспорту. І нещодавно зареєстрували петицію, яка стосується транспортних перевезень. Розкажіть про неї…

– Так, я зареєструвала петицію, про створення комунального господарства по автобусному перевезенню пасажирів Києво-Святошинського районі. 27 лютого у нас була нарада з керівником управління інфраструктури з цього приводу.

Нещодавно відбувся конкурс перевізників. Деякі перевізники ще до конкурсу різко підняли тарифи на свої послуги. Якраз в петиції описана проблема: необґрунтовані тарифи, стан транспорту, який непридатний для перевезення людей, завантаженість і перезавантаженість транспорту. Люди, як сардини їздять в цих маршрутках. Велика частина транспорту взагалі не пристосована для перевезень. Проблема ця назріла вже давно і потрібно якнайшвидше її вирішити, але ніхто не береться.

– А хто може її вирішити?

– Я сподіваюся, що згідно з законодавством, у положенні про петицію, як тільки вона набере п’ять тисяч голосів, обласна рада буде змушена її розглянути і поставити це питання на голосування. А вже в процесі обговорення і голосування буде вирішено, яким чином вирішити цю проблему…

– Минулого року проблеми з перевезенням у Києво-Святошинському районі довели людей до відчаю: перекривалися траси, проводилися зустрічі з керівництвом області, створюються якісь групи з обговорення. Але результатів це не дало…

– Ці групи створюються, щоб, так би мовити, заговорити ситуацію. Києво-Святошинський район активно забудовується житловими масивами. Люди селяться, а послуг немає ніяких.

– Хтось долучився до Вас у вирішенні цього питання, чи Ви поки ведете цю діяльність самостійно?

– Наразі мене підтримує моя фракція, але ініціатива була моя.

Знаю, що ведуть свою діяльність по вирішенню цієї проблеми деякі громадські організації. Але щільної координації поки що немає, хоча я сподіваюся, що все попереду. Петиція створена 20-го лютого, але вже більше двох з половиною тисяч людей її підписали за дев’ять днів (розмова велася першого березня, наразі петицію підписали більше трьох тисяч осіб – Ред.). На збір підписів дається 45 днів.

– Ви стали депутатом від Білої Церкви, але опікуєтеся питанням Києво-Святошинського району. Чому так?

– Від Білої Церкви нас четверо депутатів. Про свій округ я не забуваю і веду роботу паралельно і там, і тут. Дійсно, я обрана по 61-му округу, але через те, що нікому цим питанням займатися, ним зайнялася я.

– Як Ви бачите вирішення цього питання? Чи це заведення більш доступних перевізників, чи змусити їх перерахувати вартість проїзду, чи створення комунального перевізника, який би замінив приватних?

– Це має бути усе в комплексі. В першу чергу – створення комунального підприємства, який надасть пасажирські автобуси, а не переобладнані «сараї», тим самим буде створено конкурентне середовище, а це одразу вплине на  тарифоутворення і у приватних автоперевізників. Я користуюся цим транспортом і тому чудово знаю цю проблему.

При мені був випадок, коли водій виставив дитину з автобуса через те, що в неї не було чотири гривні і учнівського квитка. Ну як це назвати? Це був шкільний час, дитина з ранцем їде з навчання, але це  не зашкодило  водієві так обійтися з дитиною!

Крім того вони(перевізники) якимось дивним чином встановили собі ліміт перевезення пільгових категорій – не більше 2-х осіб, хоча жоден закон цього не регламентує!

– А чи не здається Вам, що усі ці перевізники лобіюються на місцях?

– Я не можу цього стверджувати, бо я не учасник цього процесу. Але те що на місцях проблему ігнорують – це факт. Дозволи дає обласна адміністрація, а погодження зупинок, маршруту, інтервалу тощо дають місцеві органи влади.

– Тобто, лобіювання може бути на вищому рівні?

– Знову ж таки, я стверджувати не можу. Це можуть бути чиїсь домисли. Але проблема перевезень наросла вже як ракова пухлина, і її потрібно або лікувати, або видаляти.

– Просто, до чого я веду: нещодавно у Вишневому перевізника, який мав найнижчий тариф вивели з цього процесу, а на його місце зайшов інший…

– Цей «інший» одразу ж підняв тариф на дві гривні. Це сталося практично одночасно. Тарифи піднялися і по Вишневому. З чим це пов’язано ніхто пояснити не може. Тарифи зростають, хоча рентабельність маршрути мали і без підняття цін. В результаті, власники отримують надприбутки за рахунок людей, яких возять на “овочевозках”.

– Як Ви ставитеся до ідеї електронного квитка?

– Дуже гарна ідея. Тоді не буде «чорних кас», буде обраховуватися реальна кількість пасажирів, дальність проїзду. Стане зрозумілим справжній дохід від цього бізнесу. Це хороший шлях наповнення бюджету. Заодно виводиться з тіні все те, що відбувається в цьому бізнесі.

Бо, наприклад, на конкурс часто подаються автобуси, які відповідають усім вимогам транспортних пасажирських перевезень, а після перемоги, якимись іншими шляхами оформлюють договори і на маршрути виходять переобладнані “Спрінтери” та “Газелі”, на яких просто, вибачте, косять бабло. Ці гроші ніде не відображаються. Це просто “чорна каса”.

– У випадку, якщо петиція набере необхідну кількість голосів і облрада прийме відповідне рішення, але адміністрація це рішення проігнорує, що робитимете тоді?

– Якщо проігнорують, тоді будемо приймати інші заходи. Але давайте поки дочекаємося підписів і будемо вирішувати проблеми по мірі їх наростання…

Розмову вів Олександр Павличук, “Моя Київщина”

siverka
Авторsiverka
Активісти ГО “Сіверка” декларують свою готовність почути кожного. І не тільки почути, але й надати якісну допомогу членам нашої громади.

Залишити відповідь